Реальне дитинство - ігри на вулиці - Magneticone.org

  • Home
  • Без категорії
  • Реальне дитинство – ігри на вулиці: знову “квач”, резинка, м’яч

Сьогодні діти вже майже не грають в класики і козаків-розбійників, їх кумирами стали Людина-павук, Гаррі Поттер та інші герої популярних фільмів. Благодійний фонд «MagneticOne.Org» пропонує згадати давні добрі ігри для дітей на свіжому повітрі.
Кожному дорослому добре відомо, що фізичне навантаження просто необхідне дитині для її правильного розвитку і здоров’я. Рухливі командні ігри на свіжому повітрі – те, що треба! Збирайтеся разом із знайомими, у яких також є малюки, та організовуйте цікаве дозвілля.

НЕВИДИМКА. Гравці встають в коло і передають за спиною одне одному шапку-невидимку (будь-який головний убір). Раптом хтось вирішує, що його сусіду час стати невидимкою, і неочікувано вдягає йому на голову шапку зі словами: «Стережись невидимки!». Ті, що стоять в колі розбігаються хто куди, а невидимка поспішає до м’яча, що лежить в центрі кола. Взявши його, він кричить: «Стій, ні з місця!»
Всі зупиняються. Тепер невидимка може «зловити» когось м’ячем зі свого місця. Якщо це вдається, то він кидає шапку і тікає від неї. Інші в цей час стоять. Тепер у грі новий невидимка. Він бере м’яч і, вдягнувши шапку, намагається попасти м’ячем в когось ще. І так далі. Як тільки хтось промахнеться, всі знов встають в коло, в центр кладуть м’яч і шапка-невидимка знов іде по колу.

РИБАЛКА. Потрібний один ведучий (рибалка) з мотузкою (скакалочка), навколо якого встають інші гравці на відстані витягнутої мотузки. Ведучий повинен крутити мотузочку, щоб та ковзала по землі (під ніжками гравців). Діти (рибки) повинні підстрибувати так, щоб рибалка не зачепив їх. Якщо рибалка спіймав рибину, то вона стає ведучим, а рибалка – рибкою.

СТАТУЇ. В цю гру краще грати великим м’ячем. Гравці встають в коло і перекидають м’яч одне одному. Хто не спіймав м’яча, той має продовжувати гру на одній нозі. Якщо в такій позі він зможе зловити м’яч, то далі грає нормально. Якщо ж він знов пропускає м’яч, то йому доведеться грати далі на одному коліні. За третьої помилки гравець опускається на обидва коліна. Якщо зможе впіймати м’яча – йому все пробачають. За четвертої помилки гравець виходить з гри.

КОЛІР. Діти обирають ведучого. Він повертається спиною до гравців і називає будь-який колір. Ті, у кого на одязі чи взутті є цей колір, показують його ведучому. А в кого немає – намагаються перебігти на протилежний бік майданчику, щоби ведучий не впіймав їх.

ЗАБОРОНЕНИЙ РУХ. Усі гравці і ведучий стають у коло. Ведучий пропонує гравцям виконувати за ним усі рухи, крім забороненого, який встановлюють заздалегідь. Той, хто помиляється, робить крок вперед.

ХОЛОДНО-ГАРЯЧЕ. Сховайте який-небудь предмет у дворі, нехай малюк шукає його, орієнтується на ваші слова – «холодно», «тепліше», «гаряче», в залежності від наближення до «скарбу». Добре, захований предмет буде справжнім сюрпризом.

ЇСТІВНЕ-НЕЇСТІВНЕ. Ведучий кидає м’яч і одночасно називає предмет. Якщо його можна з’їсти – дитина повинна зловити м’ячик, якщо ні – ловити м’яч не слід. Якщо в грі беруть участь кілька дітей, то розташуйте їх трохи подалі від себе. Нехай дитина, що зловила “їстівний м’яч”, робить крок вперед. Хто першим дійде до того, що водить, сам стає ведучим.

КВАЧІ ІЗ ВОВКОМ. Ведучий в цьому випадку перетворюється на «вовка». Усі гравці, крім нього, бігають з пучками трави в руках. Як тільки гравець бачить, що «вовк» його наздоганяє, він може кинути свій пучок на землю і сказати: «Твоя трава, вовк!» Ведучий повинен зупинитися, підняти із землі траву і тільки потім продовжувати перегонів. Кидати траву дозволяється тільки один раз.

ВИЩЕ НОГИ ВІД ЗЕМЛІ. Перед грою діти вибирають територію, за межі якої не можна вибігати. Потім вибирають одного ловця. Він починає ловити гравців, що тікають. При цьому діти намагаються відірвати ноги від землі (стати на лавку або камінь). У такому положенні ловець не має права їх ловити. Ловцеві забороняється підстерігати гравця, а інші не повинні залишатися з піднятими ногами більш ніж 20-30 секунд. Якщо ловець наздожене гравця, то вони міняються ролями.

ДЗЕРКАЛЬНИЙ ВІДБИТОК. Ведучий стає обличчям до гравців і робить різні рухи. А діти повинні повторювати, як у дзеркалі, всі його рухи. Хто зробив помилку, вибуває з гри. Перемагає той, хто жодного разу не помилився.

НАМЕТОВИЙ БІЙ. Команди шикуються один проти одного. Між ними посередині проводиться лінія. У кожного учасника за пояс заткнутий носовичок.
За жеребом вибирається команда, яка піде у наступ. Ця команда виходить за межу. Ведучий кричить: «Вогонь!» Друга команда переходить в наступ, а наступаюча команда біжить назад. Противники намагаються наздогнати їх і відібрати хустки. Потім команди міняються ролями, і гра триває.
Перемагає та команда, у якої виявиться більша кількість хустинок суперника.

ПОРОЖНЄ МІСЦЕ. Учасники гри стають в коло, а ведучий залишається за колом. Ведучий ходить за колом і доторкається до одного з гравців, торкаючись плеча або руки. Це означає, що він викликає даного гравця на змагання. Ведучий біжить за колом в одну сторону, а викликаний – в протилежну. Зустрівшись, вони вітаються і продовжують бігти далі, намагаючись наввипередки зайняти вільне місце (залишене викликаним гравцем). Той, кому вдалося зайняти це місце, там і залишається, а залишився без місця стає ведучим, і гра триває.

НАМИСТО. Учасники стають у щільне коло. Вони – намистинки красивого намиста. Тісно притискаються, кружляють на місці, не відриваючись один від одного, бігають по «шиї хазяйки», так само щільно притиснувшись. Ведучий підходить до «намиста» і намагається «розірвати» його. Якщо йому це вдається, намистинки «розсипаються» по підлозі й котяться по ній. Ведучий ловить їх по черзі, міцно тримаючи за руку першу, та – другу, спійману ведучим, третю і так далі, доки ведучий не збере знову все намисто і не зробить його щільним і міцним. Перша спіймана намистинка стає ведучою.

Будь ласка, зв’яжіться з нами, якщо ви хочете отримати детальнішу інформацію стосовно наших проектів!

Контакти