ТОП 10 Книг українських письменників, які варто прочитати

Березень 2019

Автор y.zheliabina
Загальне

Їх люблять, читають та поважають в літературних колах, їх твори перекладають різними мовами, а книги отримують престижні світові премії. Пропонуємо підбірку книг українських авторів, які варто прочитати.

Юрій Андрухович “Коханці Юстиції” – роман, який письменник писав 27 років. На перший погляд це не роман, а вісім з половиною оповідань, зв’язаних не сюжетно, а загальними настроєм і атмосферою. Остання розповідь об’єднує і пояснює всі попередні. Описані події відбуваються в VII – XX століттях у Галичині. Читач побачить злочинців, котрі постали перед судом імперій-окупантів: австро-угорською, польською, німецькою, радянською. У книзі описані не тільки жахливі й огидні злочини, а й слабкості та пристрасні захоплення злочинців. Покарання за них не завжди є об’єктивними, але часто жахливими.

Книга «Коханці Юстиції» буде цікава всім любителям постмодернізму,

Оксана Забужко “Польові дослідження з українського сексу” – сексуальна одіссея художника й поетеси. Події розгортаються в Україні й Америці в кінці ХХ століття, історія обертається правдивою середньовічною містерією, у якій героїня проходить кругами недавньої української історії, щоб зустрітися віч-на-віч із Дияволом… 13-те видання славетного роману Оксани Забужко – за визначенням Los Angeles Times, “чистої й чесної спроби осмислити нове життя в нововизволеній країні”, – містить додаткові матеріали, які допоможуть читачеві краще оцінити місце й роль цієї книжки в культурних процесах минулого двадцятиліття.

Василь Шкляр “Залишенець. Чорний ворон” – роман відтворює одну із сторінок української історії — героїчну повстанську боротьбу українців з Холодного Яру та інших населених пунктів України проти більшовицької окупації у 20-х роках минулого століття. В його основу покладено історичні документи, зокрема, з розсекречених архівів КДБ. Робота над романом тривала майже 13 років. Головним героєм роману зображений отаман повстанців на прізвисько Чорний Ворон, яких проходить нелегкий шлях від розквіту протистояння ворогам аж до його остаточного припинення.

Люко Дашвар “На запах м’яса” – відчайдушний роман української письменниці. У творі розкривається особистість людини, як хижака. Але, на відміну від тваринного світу, наше сучасне життя має своє «м’ясо». Жага до багатства, влади, примарного благополуччя, бажання мати більше, ніж тобі потрібно, — все це м’ясо. Потяг до нього йде з самого низу людської натури. Сюжет нового роману «На запах м’яса», розгортається навколо дівчини, яка хотіла втекти від гонитви за химерним, покинути щоденний «тваринний» світ та знайти забуття. Покинутий хутір, що загубився серед лісів, — саме те, що треба. Це гарна можливість закінчити своє життя, чи, може, почати нове?

“Хіба життя – боротьба? Життя – радість. Ні з ким боротися не треба. Узагалі. Тільки із собою. Себе знайти, на тому й заспокоїти, не зрадити.”

Сергій Жадан “Ворошиловград” – роман «Ворошиловград» — твір жорсткий, меланхолійний та реалістичний.

Вони приходять і забирають у тебе все, що тобі належить. Вони позбавляють тебе твоєї свободи й твоєї території. Вони забирають у тебе твоє минуле і твою пам’ять. І все, що ти можеш їм протиставити – це свою любов і свою ненависть. Ну, і свої кримінальні навички.

Історії українського рейдерства присвячується.

Любко Дереш «Культ» – перший роман молодого автора, який одразу набув розголосу серед читацької аудиторії, а в деяких колах, немовби виправдовуючи свою назву, став майже культовим. Молодіжний побут, стосунки, сленг, ризиковані й смішні іграшки тинейджерів, їхні спроби за будь-яку ціну потрапити “по той бік реальності” – все це Дереш й одна з найкращих його книжок, що стала своєрідним підсумком літературних пошуків 90-х років ХХ століття.

Ліна Костенко «Записки українського самашедшего» – перший прозовий твір живого класика української поезії та взагалі – перша книга, написана нею за двадцять років. Автор показує життя українського суспільства від часів Кучми до «помаранчевої революції».

Роман написано від імені 35-річного комп’ютерного програміста, який на тлі особистої драми прискіпливо, глибоко й болісно сканує усі вивихи нашого глобалізованого часу. У світі надмірної (дез)інформації і тотального відчуження він – заручник світових абсурдів – прагне подолати комунікативну прірву між чоловіком і жінкою, між родиною і професією, між Україною і світом. За жанровою стилістикою «Записки українського самашедшого» – насичений мікс художньої літератури, внутрішніх щоденників, сучасного літописання й публіцистики.

Юрій Винничук «Танго смерті» – дуже львівський роман.

В книзі розкривається історія чотирьох героїв, українця, поляка, німця та єврея, яка поступово перетворюється на сімейну сагу та водночас – на белетризовану історію України ХХ століття.

Фірмова суміш жанрів: авантюрного, любовного, історичного та позажанрового, модерного романів додають особливого шарму.

Тарас Прохасько “Непрості” – альтернативна міфологія Карпат першої половини ХХ ст., розказана через історію “непрОстих” (так гуцули називали “земляних богів” – людей з паранормальними здібностями) письменником-мольфаром і намальована не менш магічною художницею Юлією Табенською, зачарує вас довіку у Карпатський край. Тому не “шукайте червону руту вечорами”, а просто читайте “НепрОстих”.

Андрій Курков “Пікнік на кризі” – сюжет роману крутиться навколо незвичайних пригод молодого, амбіційного журналіста Віктора Золотарьова у пострадянському суспільстві. Західні літературні критики надзвичайно позитивно оцінили роман і як зазначила Леслі Чамберлейн з британського видання The Independent “це саме той роман що зможе розворушити літературу після затяжної пострадянської кризи.